Зміст 

 

І.  Загальні положення

Нормативно-правове забезпечення організації освітнього процесу ………… 3

 

ІІ. Основні  напрями  освітнього  процесу …………………………………. 5

 

ІІІ. Організація освітнього процесу

3.1. Форми навчання …………………………………………………………… 8 

3.2. Форми і порядок організації освітнього процесу. Навчальний час

студента ……………………………………………………………….………... 10

3.3. Форми організації освітнього процессу ………………………….……… 11

3.4. Організаційно-методичне забезпечення освітнього процесу……….….. 17

 

ІV. Учасники  освітньо-наукового процесу

4.1. Права та обов’язки науково-педагогічних працівників ………..….…… 18

4.2. Робочий час науково-педагогічних працівників………………………... 19

4.3. Права та обов’язки осіб, які навчаються в академії …….…………….... 21

 

V. Управління  освітнім  процесом ………………………………………... 22

 

VI. Основні структурні підрозділи академії,  які  здійснюють

організацію  освітнього  процессу …………………………………………. 23

 

VІI. Органи студентського та громадського самоврядування

академії ……………………………………………………………………….. 24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 І. Загальні положення

     

         Положення про організацію освітнього процесу (далі – Положення) розроблене відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Указу Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» від 25 червня 2013 р. № 344/2013,  Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), наказу МОН України від 16.10.2009 № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи», Методичних рекомендацій щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих

навчальних закладах (лист МОН України від 26.02.2010 № 1/9-119) і на підставі   нормативних документів «Галицької академія»:

– Статуту Приватного вищого навчального закладу «Галицька академії»;

– Стратегії розвитку ПВНЗ «Галицька академія» на 2011–2016 роки;

– Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, ухваленого Вченою радою ПВНЗ «Галицька академія» 21.01.2006;

 – Положення про порядок проведення підсумкового контролю та оцінювання знань студентів на основі вимог Європейської кредитно-трансферної системи, ухваленого Вченою радою ПВНЗ «Галицька академія» 30.11.2010;

Положення про порядок створення та організацію роботи державної екза-менаційної комісії у вищих навчальних закладах України», затвердженого наказом Міносвіти і науки України №584 від 24.05.2013 р.   

– Положення про організацію практики студентів, ухваленого Вченою радою ПВНЗ «Галицька академія» 29.12.2010;

– Положення про організацію самостійної та індивідуально роботи, ухваленого Вченою радою 29.12.2010;

– Положення про Індивідуальний навчальний план студента , ухваленого Вченою радою 16.02.2012;

– Положення з організації  та проведення навчального процесу на заочній формі навчання  ухваленого Вченою радою 05.12.2007.

 – Положення про Вчену раду ПВНЗ «Галицька академія», ухваленого Вченою радою від 26.03.2013;

  Положення про Студентське Самоврядування ПВНЗ «Галицька академія», ухвалене Вченою радою 20.09.2012р.

       У процесі розробки даного Положення враховано рекомендації Європей-ської кредитної трансферно-накопичувальної системи.

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти.

        Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження  здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення необхідних результатів навчання, й обліковується  у кредитах ЄКТС.

    ЄКТС забезпечує прозорість через такі засоби.

1. Кредити ЄКТС, які є числовим еквівалентом індексу трудомісткості, що призначається навчальному курсу, щоб визначити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для його повного опанування.

2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію про навчальний заклад, його факультети, навчальні програми, організацію освітнього процесу, систему оцінювання тощо.

3. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні загальнозрозумілим способом і може легко передаватися з одного навчального закладу до іншого.

        Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.

      Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Індивідуалізація навчання це надання можливості особі, яка навчається, самостійно обирати рівень вивчення дисциплін та їх перелік понад нормативні вимоги, передбачені освітньо-професійною програмою залежно від власних цілей, потреб, можливостей.

       Складовою індивідуалізації є така організація навчального процесу, за якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні особливості студентів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.

      Індивідуалізація навчального процесу забезпечується такими заходами, як:

·        запровадження сучасних   форм і методів індивідуально-консультаційної  роботи викладача зі студентами;

·        підвищення ролі індивідуальної компоненти під час організації самостійної роботи студентів;

·        використання педагогічних прийомів, засобів для створення  умов, за яких кожна людина, що навчається, здобуває можливість виявити власну індивідуальність.

Основними формами індивідуалізації навчального процесу є організація нав-чання за індивідуальними навчальними планами.        

      Фундаменталізація навчання суттєве підвищення якості освіти і рівня компетентності фахівців способом модернізації змісту   дисциплін і науково-методичного забезпечення навчального процесу.

Завданням фундаментальної   освіти є створення умов для виховання і формування сучасного наукового мислення, внутрішньої потреби у саморозвитку, самоосвіті впродовж життя людини.

        Освіта може вважатися фундаментальною, якщо продукує не вузькоспеціалізовані, а системні, методологічно важливі, інваріативні знання, які сприяють інтелектуальному розвитку особистості, її адаптації до швидко змінюваних технологічних і соціально-економічних умов.

         Обов’язковою передумовою фундаменталізації освіти є як створення нових навчальних курсів, якісно відмінних від традиційних за структурою і змістом, спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, формування загальної культури і розвиток наукового мислення, так і підвищення фундаментальної компоненти у дисциплінах діючих навчальних планів.

 

 

ІІ. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

          ПВНЗ «Галицька академія» (далі – Галицька академія) має статус вищого навчального закладу і функціонує на засадах автономності і самоврядності.

         Взаємодія  Галицької академії з органами державного управління у сфері вищої освіти України та з іншими організаціями відбувається на основі принципів демократії та інших загальнолюдських цінностей для забезпечення світового рівня професійної освіти.

       Галицька академія здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за від-повідними освітньо-професійними,  программами на різних рівнях вищої освіти.

       Здобуття вищої освіти на кожному з її рівнів передбачає успішне виконання особою відповідної   освітньо-професійної  програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

·        молодший спеціаліст;

·        бакалавр;

·        спеціаліст;

·        магістр.

Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) згідно з стандартами вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту;

Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально- етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно виконувати професійну і подальшу навчальну діяльність та є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетент-ностей,  набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною,  які можна ідентифікувати, кількісно оцінити і виміряти;

 Метою освітнього процесу в  «Галицькій академії» є реалізація інтелекту-альної, творчої діяльності у сфері вищої освіти через систему науково-методичних та педагогічних заходів, що спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей в осіб, які навчаються, забезпечення професійної підготовки осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей і нормативних вимог ринку праці, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

      Основними принципами діяльності «Галицької академії» є:

- забезпечення конкурентоспроможності «Галицької академії» завдяки високій гарантованій якості освітніх послуг;

- відповідність освітніх програм потребам особи та суспільства,  їх мобіль-ність і компетентнісна орієнтованість на ринок праці;

- демократизація системи навчання, її прозорість, обов’язковість громад- ського контролю;

- партнерство і соціальна відповідальність учасників освітньої діяльності.

   Основними завданнями освітньої діяльності «Галицької академії» є:

– здійснення освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку фахівців за

відповідними освітньо-професійними  програмами, що відповідає стандартам вищої освіти, і підготовку фахівців до професійної діяльності;

– формування особистості через патріотичне, правове, екологічне виховання,

утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціаль-ної активності, громадянської позиції та відповідальності, пропагування здорового способу життя, вміння вільно мислити  в сучасних умовах;

- сприяння конкурентоспроможності випускників;

- впровадження європейських стандартів і принципів забезпечення якості

освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;

- створення умов для набуття студентами комунікативної компетентності

іноземною мовою на необхідному рівні;

    Основними документами , що регламентують зміст і організацію навчаль-ного процесу в структурних підрозділах, які здійснюють підготовку фахівців   з вищою освітою за відповідними освітньо-професійними програмами є засоби діагностики якості вищої освіти, навчальні плани, робочі навчальні плани, індивідуальні навчальні плани студента (ІНПС), структурно-логічна схема підготовки, робочі програми з дисциплін, тощо.

Структурно-логічна схема підготовки –методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки. Структурно-логічна схема підготовки надається у вигляді мережі міждисциплінарних зв’язків за спеціальністю і діє протягом всього строку реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки.

Освітня професійна наукова програма – це  система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програ-мою,  перелік  навчальних  дисциплін  і   логічну  послідовність  їх  вивчення,

кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані  результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного рівня вищої освіти.

Академія  на  підставі  освітньо-професійної  програми  за  кожною  спеціаль-ністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що  затверджується ректором.

Навчальний  план – це  нормативний  документ академії, який  складається

на підставі освітньо-професійної програми підготовки фахівців, структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних димциплін і вибіркових дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу і засоби проведення поточного та підсумкового контролю. Навчальний план ухвалюється Вченою радою і затверджується ректором.

Вибіркові  навчальні  дисципліни (у тому числі пакети вибіркових дисциплін),

 встановлюються нормативними документами академії відповідно до кон-цепції  підготовки  фахівців  з  метою задоволення  освітніх потреб студентів. 

Студент обирає навчальні дисципліни в обсязі, що становить не менш як 25 %  загальної кількості кредитів ЄКТС, що передбачені для даного рівня вищої освіти.

Навчальні плани заочної форми навчання розробляються на основі навчальних планів денної форми навчання з урахуванням особливостей орга-нізації навчання за відповідною формою.

Робочий навчальний план нормативний документ академії , який скла-дається на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми і засоби проведення поточного і підсумкового контролю за семестрами.

Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) – нормативний документ академії, за яким здійснюється навчання студентів виходячи з вимог освітньо-професійних, відповідно до рівнів вищої освіти, з максималь-ним урахуванням індивідуальних потреб, особистісних освітньо-професій-них  інтересів студентів  щодо своєї  фахової  підготовки і вимог ринку праці.

ІНПС складається на підставі робочого навчального плану і містить норма-тивні і вибіркові дисципліни, обрані студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки фахівця з певної спеціальності. ІНПС містить інформацію про перелік і послідовність вивчення   дисциплін, що передбачені програмою підготовки, форми організації навчального процесу, обсяги навчального навантаження студентів з аудиторної і самостійної роботи, оцінки поточної і підсумкової успішності та державної атестації випускника.

      Індивідуальний  навчальний  план  студента  розробляється  відповідно  до

Положення  про  індивідуальний  навчальний  план студента і результати його

виконання.

Робоча  навчальна  программа  з  дисципліни   розробляється  на   основі

нормативно-методичних документів академії і містить виклад конкретного змісту  дисципліни, послідовність, обсяги й організаційні форми її вивчення, визначає форми і засоби поточного та підсумкового контролю якості знань студентів.

        Робоча навчальна програма з дисципліни розробляється відповідно до Положення про робочу навчальну програму з дисципліни і методичні рекомендації щодо її розробки.

     Навчальний  процес за всіма формами навчання  організовується за  чинними Положеннями  академії  і  здійснюється  за  графіком  навчального  процесу.

Графік  навчального  процесу – це  нормативний  документ академії,  який

відображає конкретні терміни проведення екзаменаційних сесій, тривалість канікул, строки ліквідації академічної різниці та академічної заборгованості, визначає терміни проведення державної атестації та проходження студен-тами практики.

   Графік навчального процесу складається на навчальний рік і затверджується

ректором академії.

 

 

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

3.1. Форми навчання в Галицькій академії

 Академія  здійснює підготовку фахівців за такими формами навчання

1) денна;

2) заочна.

Денна форма навчання це форма здобуття певного рівня вищої освіти, яка побудована на принципі особистого спілкування студентів і викладачів в ході лекцій, під час контактних і семінарських занять в установленому роз-кладом обсязі. Вважається, що саме це дозволяє максимально розширити і зміцнити знання студентів, а на самостійне вивчення відводиться незначна кількість тем, причому не найважливіших. Студенти зобов’язані щодня бути присутніми на заняттях  і не пропускати їх без поважної причини.

Заочна форма навчання форма здобуття певного рівня вищої освіти, яка

поєднує риси самонавчання та очного навчання (періодичне відвідування занять). Характеризується фазністю. Перша фаза отримання бази знань, навчальної літератури та її вивчення (настановча сесія); друга фаза пере-вірка засвоєного матеріалу (виконання і захист випускної роботи). При цьому ці фази помітно віддалені одна від одної за часом (як правило, від кількох тижнів до місяця).

         Організація навчального процесу для студентів заочної форми навчання здійснюється під час сесій і в міжсесійний період відповідно до цього Положення.

Сесія для студентів, які навчаються за заочною формою навчання

це частина навчального року, протягом якої здійснюються всі форми навчального процесу, передбачені навчальним планом (контактні заняття, консультації, виконання індивідуальних завдань і контрольні заходи).

     Кількість сесій і терміни їх проведення встановлюються щорічно за графі-ком навчального процесу з урахуванням особливості спеціальності.

     Сумарна тривалість сесій для студентів заочної форми навчання на кож-ний навчальний рік визначається виходячи з обсягу додаткових оплачуваних відпусток для осіб, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах.   Тривалість таких відпусток встановлена Законом України «Про відпустки» і Постановою Кабінету Міністрів України № 634 від 28.06.1997 «Про порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах за вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості».

Міжсесійний період для студентів заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюється робота студента над засвоєн-ням навчального матеріалу як самостійно, так і під методичним керівництвом

викладача за затвердженим графіком консультацій, у тому числі і через інформаційну  систему Інтернет.

        Особи,  які  навчаються  в  академії  на заочній  формі   навчання,  мають

статус студента і на них поширюються  права та обов’язки,   визначені даним

Положенням і чинним законодавством України.  Виклик студентів заочної форми навчання на сесію здійснюється відповідно до графіка навчального процесу довідкою-викликом встановленої форми.  Довідка-виклик видається студентам, які виконали навчальний план і не мають академічної заборго-ваності за попередню сесію. Довідка-виклик реєструється методистом дека-нату в окремій книзі із зазначенням номера і дати видачі. Книга реєстрації має бути пронумерована і прошнурована.

       До відома кожного студента заочної форми навчання в обов’язковому

порядку перед початком навчального року доводиться   графік навчально-екзаменаційних сесій студентів заочної форми навчання.

        Основною формою роботи студента заочної форми навчання над засво-єнням навчального матеріалу є виконання ним контрольних робіт та інших

індивідуальних завдань, у тому числі під час контактних занять.

        Викладач має забезпечити студента навчально-методичними матеріалами з тематики і виконання контрольних та курсових робіт у друкованому чи електронному вигляді.

        Контрольні роботи та індивідуальні завдання подаються  до відповідної кафедри у термін, визначений Графіком навчально-екзаменаційних сесій, реєструються в спеціальних журналах і передаються  викладачу протягом 2–3 днів від моменту надходження їх на кафедру та реєстрації для перевірки.

      Викладач зобов’язаний перевірити контрольні роботи протягом 10 робо-чих днів від моменту їх передачі йому на перевірку. Результати перевірки

повідомляються на кафедру і реєструються у відповідному журналі. Зараховані контрольні роботи зберігаються у викладача до екзамену (заліку), а незараховані – повертаються на кафедру для передачі студенту на доопра-цювання.

       Контрольні роботи зберігаються на кафедрах протягом шести календар-них місяців з моменту закінчення відповідної сесії, потім списуються і лікві-дуються в установленому порядку.

        Контрольні аудиторні роботи, виконані в  академії, перевіряються викла-дачем у тижневий строк і зараховуються за результатами їх виконання.

        Зареєстровані на кафедрі курсові роботи (проекти) мають бути переві-рені керівником протягом 10 робочих днів з дня їх передачі йому для пере-вірки.

        Курсові роботи (проекти) студенти заочної форми навчання захищають перед комісією у складі 2–3 викладачів кафедри, у тому числі керівника кур-сової роботи (проекту).

        Курсові роботи (проекти), виконані студентами заочної форми навчання, зберігаються на кафедрі протягом шести календарних місяців.  Після  закін-чення вказаного терміну зазначені роботи підлягають утилізації на підставі

спеціального акта, який підписується комісією у складі 3 працівників кафедри.

 

 

3.2.     Форми і порядок організації освітнього процесу. Навчальний час

студента

 

     Облік трудомісткості навчальної роботи студентів в академії здійснюється

у кредитах ECTS.  Ціна кредиту ECTS становить 30 академічних годин.

На навчальний рік відводиться, як правило, 60 кредитів, на семестр – 30

кредитів.

      Облікова одиниця навчального часу студента – це академічна година,

навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається для студентів 1 вересня і

складається з навчальних семестрів, навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і каніку-лярних днів.

Навчальний семестр – складова навчального часу, що закінчується підсум-ковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчаль-ним планом, як правило, на 1–4 курсах вона становить 17–18 тижнів, на випускних курсах окремі семестри можуть бути меншими.

Навчальний тиждень складова навчального часу студента тривалістю не

більше як 45 академічних годин (1,5 кредити ЄКТС).

Навчальний день складова навчального часу студента тривалістю не більше як 9 академічних годин.

     Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального

процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих і вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку та терміни,  встановлені в академії.

Навчальний курс період (рік) навчання студента. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше як 8 тижнів.

        Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформля- ються відповідними (перевідними) наказами.

Академічна  година – мінімальна  облікова  одиниця  навчального часу,  яка

служить основою для планування та обліку таких видів занять, як лекції, семінарські, практичні, лабораторні, контактні заняття. Тривалість академіч-ної години становить, як правило, 45 хв. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (далі –пара). Зміна тривалості академічної години не допускається, проте в разі проведення пари без перерви її тривалість може змінюватись, але має становити не менше як 80 хв.

      Навчальні заняття в академії  тривають дві академічні години без перерви (80 хв.) і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

 

 

3.3.   Форми організації освітнього процессу

 

Навчальний процес – система науково обґрунтованих організаційних, мето-дичних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на

певному рівні вищої освіти відповідно до державних стандартів освіти за допомогою обраної моделі його організації.

     Навчальний процес в академії відбувається за такими формами:

·        навчальні заняття;

·        самостійна робота;

·        практична підготовка;

·        контрольні заходи.

     Основними видами навчальних занять в академії є:

·        лекція;

·        лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

·        консультація.

     Лекція це основна форма проведення навчального заняття, що є логічно

вивершеним, науково обґрунтованим і систематизованим викладом певного

науково-методичного питання, ілюстрованим за необхідності засобами наоч-ності та демонстрацією результатів досліджень. Лекція покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрям, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять і самостійної роботи студентів з відповідної дисципліни.

         Лекція повинна охоплювати все нове, що є в законодавчих та інших

нормативно-правових актах, у фаховій і навчальній літературі, висвітлювати

динаміку змін та актуальні проблемні питання. У процесі викладення лекцій-ного матеріалу можуть використовуватися результати науково-дослідної роботи лектора і викладачів кафедри, лекція повинна мати проблемний характер.

    Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком

відповідного семестру подати на кафедру складений ним конспект лекцій, контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної  дисципліни.

      Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобо-в’язаний завідувачем кафедри до проведення відкритих  лекцій за участю

викладачів кафедри.

      Лектор зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми з дис-ципліни з тем лекційних занять, але не обмежуватися в питаннях трактування

навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

      Лектор має проводити лекції з використанням інтерактивних методів і

прийомів навчання: проводити  лекції-дискусії (лекції обговорення),  лекції  з

використанням елементів мозкового штурму, комплексні лекції, лекції-візу-алізації, письмові програмовані лекції, лекції з запланованими помилками (метод контрольного викладу), лекції-конференції .

Лектор також може проводити проблемні лекції, які передбачають виклад нової інформації через проблемність питання, завдання чи ситуації.

Метод  проблемного навчання  передбачає постійну  колективну (групову)

дискусію, формування  відносин між студентами,  викладачами і  студентами для виконання певних дій. Такий метод відкриває нові перспективи порівня-но з викладанням, що побудоване тільки на лекційній основі.

Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів і презентації на підставі індивідуально виконаних завдань.

Практичне заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач  організовує  детальний  розгляд  студентами  окремих  теоретичних

положень дисципліни і формує вміння та навички їх практичного застосуван-ня шляхом виконання практичних завдань.

 Лабораторне  заняття  це  організаційна  форма  навчального  заняття,  на

якому студенти під керівництвом викладача проводять експерименти чи дослідження в навчальних лабораторіях з використанням відповідного навчально-методичного забезпечення, устаткування, комп’ютерної техніки з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень відповідної дисципліни, набувають практичних навичок з лабораторним устаткуванням, обладнанням, комп’ютерною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться зі студентами, кількість яких не перевищує

половини академічної групи.

          Основна мета семінарського (практичного і лабораторного) заняття –

розширення, поглиблення і деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях і в процесі самостійної роботи, і спрямування їх на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, розвиток умінь і навичок, наукового мислення та усного мовлення студентів.

Кожне семінарське (практичне, лабораторне) заняття в академії передбачає

обов’язкове використання інноваційних технологій (колективної розумової

діяльності, проведення навчальних дискусій, навчання на основі вирішення

конкретних ситуацій; ігрового, кооперативного, проблемного, проектного,

навчання). Доцільним є використання дискусійних форм і методів інтерак-тивного навчання (діалог, групова дискусія, розбір ситуацій із практики,

аналіз ситуацій морального вибору); ігрових методів інтерактивного навчан-ня (дидактичні, ділові, рольові організаційно-діяльнісні ігри); тренінгів як форми комплексного використання інтерактивних методів і прийомів навчання.

Індивідуальне навчальне заняття – це організаційна форма навчального заняття, що проводиться з окремими студентами для підвищення рівня

їх підготовки і розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком, затвердженим завідувачем кафедри.

 Консультація – це організаційна форма навчального заняття, при якій сту-дент одержує відповіді від викладача на конкретні запитання чи пояснення певних теоретичних положень або аспектів їх практичного застосування.

 Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студен-тів залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної

дисципліни, встановлюється навчальним планом.

 Індивідуально-консультаційна робота це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необ-хідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу.

       Індивідуально-консультаційна робота проводиться для посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності та спрямування її в потрібному руслі. Засади організації самостійної роботи студентів і проведення індивідуально-консультаційна роботи викладачів зі студентами в академії визначені в Положенні про організацію самостійної та індивідуально- консультаційної роботи студентів і викладачів.

Індивідуальне завдання одна з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можли-востей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення і закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

        До індивідуальних завдань належать такі: підготовка рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів із фахових публікацій, власні дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо.

Складовою індивідуальних завдань є підготовка курсових і дипломних робіт,

яка здійснюється відповідно до робочого навчального плану і вимог до їх змісту.

      Види  індивідуальних  завдань,  терміни  їх  видачі,  виконання  і  захисту

встановлюються кафедрою у робочій навчальній  програмі  з дисципліни.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно з одержанням

необхідних консультацій з боку науково-педагогічного працівника. Допускаються випадки виконання робіт з комплексної тематики кількома студентами.

Курсова робота (проект) – це вид наукової роботи, що передбачає самостій-не дослідження студентом актуальних проблем і теоретичне їх викладення відповідно довимог щодо оформлення результатів наукових досліджень.

Теми курсових робіт (проектів) щорічно актуалізуються і затверджуються

кафедрою.

          Мета, завдання і порядок виконання курсових робіт (проектів), зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наве-дені в методичних вказівках, які розробляються кафедрами. Керівництво курсовими роботами (проектами) здійснюється найбільш кваліфікованими науково-педагогічними працівниками.

      Захист курсової роботи (проекту) проводиться публічно перед комісією у

складі 2–3 викладачів кафедри, у тому числі і керівника курсової роботи.

Студент, який без поважної причини не подав курсову роботу у визначений

термін або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгова-ність.

       Курсові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року. Після закінчення вказаного терміну зазначені роботи підлягають утилізації на підставі спеціального акта, який підписується комісією у складі 3 працівників кафедри.

Аналітичні  огляди,  тестові завдання,  інші  індивідуальні  завдання – це

завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань сту-дентів з окремих тем дисциплін, розвивають навички самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи студен-та, –це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання сту-дентом певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного мате-ріалу.

Науково-дослідна робота – це форма організації наукової та дослідної робо-ти студентів, за якої вони залучаються до активної самостійної (або під керів-ництвом викладача) науково-дослідної діяльності для формування наукового світогляду,  розвитку науково-дослідних умінь, навичок творчого вирішення практичних завдань.

Самостійна робота студента (СРС) це форма організації навчального про-цесу, за  якої заплановані завдання виконуються студентом  під  методичним

керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

        Метою СРС є засвоєння в повному обсязі робочої навчальної програми і

послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця.

У ході самостійної роботи студент має перетворитися на активного учасника

навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до оволодіння теоретич-ними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

СРС – основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від

обов’язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається

навчальним планом і становить, як правило, не менше як 1/3 і не більше як 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Навчальний матеріал з дисципліни, передбачений робочою навчальною

програмою для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом із навчальним матеріалом, який опрацьовувався під час проведення аудиторних занять.

 Практична підготовка студента – обов’язковий компонент навчального процесу, який має за мету набуття студентом професійних навичок і вмінь для подальшого використання їх у реальних виробничих умовах, виховання

потреби систематично поновлювати свої знання і творчо їх застосовувати в

практичній діяльності.

      Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами

організації роботи за майбутньою професією; формування на базі одержаних в академії знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах; виховання потреби систематично поновлювати свої знання і творчо їх засто-совувати в практичній діяльності; стажування і практичне, творче застосу-вання набутих знань і вмінь для здійснення економічної діяльності, розвиток навичок науково-дослідної роботи і вирішення прикладних завдань.

Види практичної підготовки студентів в академії:

– тренінги;

– виробнича практика;

 – переддипломна практика;

– інші види практик, передбачені навчальними планами.

        Практична підготовка студентів академії проводиться з урахуванням можливостей баз сучасних підприємств, організацій різних галузей господарства  і  установ  державного  управління,  і  комп’ютерних  класах.

Організація практичної підготовки студентів академії регламентується Поло- женням про організацію практики студентів у академії.

Контрольні заходи включають підсумковий і поточний контроль.

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів академії здій-снюється відповідно до «Положення про порядок проведення підсумкового контролю та оцінювання знань студентів».

Поточний контроль (ПК) застосовується для дисциплін з метою перевірки знань з окремих складових навчальної програми з даної  дисципліни, а саме – матеріалу, викладеного на лекціях; питань, розглянутих та обговорених на семінарських (практичних, лабораторних, індивідуальних) заняттях; матері-алу, опрацьованого самостійно.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння певного

матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Підсумковий контроль проводиться для оцінки результатів навчання на

певному рівні вищої освіти або на його окремих завершених етапах. Підсумковий контроль включає екзамен, диференційований залік, залік і державну атестацію.

Екзамен це форма оцінки підсумкового засвоєння студентами теоретич-ного і практичного матеріалу з окремої дисципліни, що проводиться як

контрольний захід у письмовій чи усній формах, за екзаменаційними біле-тами, складеними за програмою  дисципліни і затвердженими кафедрою.

Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми дисципліни та ін.

Диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в

оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни і на

підставі результатів виконаних індивідуальних завдань.

Залік – це форма контролю, що передбачає оцінку засвоєння студентом

навчального матеріалу винятково на підставі результатів поточної успішності

студентів.

Атестація студента – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами

вищої освіти рівня й обсягу знань, умінь, інших компетентностей до вимог стандартів вищої освіти.

      В  академії атестація студентів згідно навчальних планів проводиться у формі екзаменів з нормативних дисциплін  професійної підготовки в обсязі діючих робочих навчальних програм  або захисту дипломної роботи (проекту).

     Основні вимоги до проведення атестації студентів академії визначені в

«Положенні про порядок створення та організацію роботи державної екза-менаційної комісії у вищих навчальних закладах України», затвердженого наказом Міносвіти і науки України №584 від 24.05.2013 р.

Порядок проведення семестрових екзаменів.

Семестрові екзамени проводяться одночасно, як правило,  письмовій формі за розкладом, що доводиться до відома студентів за місяць до початку екза-менаційної сесії.

       Іспит проводиться за екзаменаційними білетами, які складаються кафедрами відповідно до вимог діючого Порядку оцінювання знань студентів.

    Екзамени проводяться екзаменаційною комісією, до складу якої входить лектор і викладачі, що ведуть семінарські (практичні, лабораторні) чи контактні заняття з відповідної дисципліни . Склад комісії затверджується завідувачем кафедри.

     Тривалість екзамену – 3 академічні години.

      Після завершення екзамену письмові відповіді разом з екзаменаційними

білетами й індивідуальними навчальними планами студента приймаються від

кожного студента екзаменатором чи членом екзаменаційної комісії.

Перевіряє роботи екзаменатор, яким є лектор. За рішенням кафедри до пере-вірки робіт можуть залучатися інші члени екзаменаційної комісії.

      Результати перевірки фіксуються екзаменатором в екзаменаційній відо-мості.  Оголошення результатів екзамену студента з оцінками здійснюється екзаменатором не пізніше дня, що передує наступному екзамену за роз-кладом.

      Перевірені екзаменаційні роботи передаються до деканату разом з оформ- леними екзаменаційними відомостями. Роботи зберігаються три місяці, після цього утилізуються за встановленим порядком.

Апеляція щодо результатів підсумкового контролю знань студентів

складова організаційного забезпечення навчального процесу, яка проводить-ся для визначення об’єктивності виставленої оцінки. Головне завдання апеляційної процедури – подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань студентів, уникнення непорозумінь і спірних ситуацій,

створення найсприятливіших умов для розвитку і реального забезпечення законних прав та інтересів особи, що навчається.

Ліквідація академічних заборгованостей студентів академії регламенту- ється  «Положення про порядок проведення підсумкового контролю та оцінювання знань студентів».     

 Система моніторингу якості освіти та навчального процесу в академії містить таке:

Ректорський контроль – особливий вид внутрішнього контролю рівня знань, вмінь і навичок студентів академії, метою якого є встановлення рівня

ефективності використання різних форм і методів викладання науково-педагогічними працівниками дисциплін; оцінка залишкового рівня знань із  дисципліни з подальшим аналізом та узагальненням; належна підготовка для проходження ліцензійних і акредитаційних процедур і забезпечення макси-мально об’єктивного оцінювання знань студентів; перевірка якості навчаль- ного процесу на кафедрах і рівня викладання дисциплін окремими науково-

педагогічними працівниками.

 

 

3.4.  Організаційно-методичне забезпечення освітнього процесу.

 

До складу навчально-методичних документів академії входить:

– навчально-методичний комплекс спеціальності;

– стандартизований пакет методичного забезпечення з кожної дисципліни.

Навчально-методичний комплекс кожної спеціальності, що акредитований в академії, включає:

–освітньо-професійну програму;

– засоби діагностики якості вищої освіти;

– навчальний план;

– робочий навчальний план;

– робочі навчальні програми з усіх нормативних наук і вибіркових дисциплін;

– програми виробничої, переддипломної практик;

– наукова, навчальна і навчально-методична література;

– інструктивно-методичні матеріали до лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять;

– індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з

дисциплін;

– контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

– контрольні роботи з дисциплін для перевірки рівня засвоєння

студентами навчального матеріалу;

– методичні матеріали для написання курсових робіт (проектів);

– інші матеріали, які визначає кафедра.

Пакет методичного забезпечення з кожної дисципліни  розробляється викладачами кафедри і включає:

– робочу навчальну програму дисципліни;

– підручники і навчальні посібники;

– інші навчально-методичні видання, включаючи практикуми, тренінги,

збірники кейсів;

– конспекти лекцій з дисципліни;

– комплекс контрольних робіт (ККР) для визначення залишкових знань з дисципліни, завдань для обов’язкових контрольних робіт;

– методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань;

– екзаменаційні білети;

– інші матеріали.

 

 

ІV. УЧАСНИКИ ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО ПРОЦЕСУ

 

Учасниками освітньо-наукового процесу в академії є:

– наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники.

– здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в академії.

До освітнього процесу можуть залучатися роботодавці фахівці-практики.

 

 4.1.  Права та обов’язки науково-педагогічних працівників.

 

        Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники академії мають право:

– брати участь в управлінні академії, у тому числі обирати та бути обраним до вищого органу громадського самоврядування,  Вченої ради;

– на забезпечення створення відповідних умов праці, підвищення свого

професійного рівня, організацію відпочинку і побуту, встановлених законо-давством, нормативними актами   академії, умовами індивідуального трудо-вого договору і колективного договору;

– безоплатно користуватися бібліотечними, інформаційними ресурсами,

послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів

академії;

– на захист права інтелектуальної власності;

– захист професійної честі та гідності;

– вільний вибір методів і засобів навчання у межах затверджених навчальних

планів і робочих навчальних програм з дисциплін;

– участь в обговоренні питань навчальної, методичної, наукової діяльності академії;

– підвищення кваліфікації та стажування не рідше від одного разу на п’ять

років;

– здійснення науково-дослідної роботи;

– участь в об’єднаннях громадян;

– моральне і матеріальне заохочення за сумлінну та активну роботу;

      Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники академії зобов’язані:

– забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методич-ному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеці-альністю, провадити наукову діяльність (для науково-педагогічних працівників);

– підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову

кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);

– дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які

навчаються в академії, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України;

– розвивати в осіб, які навчаються в академії, самостійність, ініціативу, творчі здібності;

– дотримуватися Статуту академії, законів, інших нормативно-правових

актів;

 – суворо дотримуватися встановлених критеріїв визначення оцінок на

екзаменах і під час інших контрольних заходів;

– готувати студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

– сприяти збереженню майна академії.

 

 4.2.  Робочий час науково-педагогічних працівників.

 

       Робочий  час  науково-педагогічних  працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).  Робочий  час  науково-педагогічного  працівника  включає  час на  виконання  ним  навчальної, методичної,  наукової,  організаційної  роботи та  інших трудових обов’язків.

        Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної,  організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються

академією.

       Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педаго-гічного  працівника не може перевищувати 880 годин на навчальний рік.

       Залучення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників до

роботи, не передбаченої трудовим договором (контрактом), може здійснюва-тися лише за їх згоди або у випадках, передбачених чинним законодавством України.

         Види навчальних занять, що входять до обов’язкового обсягу навчаль-ного навантаження  викладача  відповідно  до його посади,  встановлюються

кафедрою.

       При  складанні  індивідуальних  робочих  планів  викладача  та  розподілі

педагогічного навантаження завідувач кафедри повинен враховувати особли-вості кожного виду роботи і забезпечувати оптимальне використання твор-чого потенціалу кожного науково-педагогічного працівника.

       До викладання дисциплін на заочній формі навчання необхідно залучати найбільш досвідчених і творчо обдарованих науково-педагогічних працівників.

      Обсяг навчального навантаження науково-педагогічних працівників академії академії  встановлюється наказами ректора відповідно до чинного законодавства з урахуванням виконання викладачами інших обов’язків (методичних, наукових, організаційних) та у порядку, передбаченому Статутом академії і Колективним договором.

        Методика розрахунку науково-педагогічного навантаження в академії

при розрахунку науково-педагогічного навантаження здійснюється згідно з Положенням про розрахунок науково-педагогічного навантаження в ПВНЗ «Галицька академія». 

       У разі виробничої необхідності викладач може бути залучений до прове-дення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального наванта-ження, визначений індивідуальним робочим планом, у межах свого робочого часу.

       Додаткова  кількість  облікових  годин  встановлюється  наказом   ректора

академії  і  не  може  перевищувати  0,25  мінімального  обов’язкового  обсягу

навчального навантаження. Зміни в обов’язковому навчальному навантаженні викладача вносяться до його індивідуального робочого плану.

        Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних

навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

        Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого графіка робочого

часу.  Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять і контрольних заходів, передбачених розкладом.

       Планування та облік навчальної роботи викладачів здійснюється відпо-відно до наказу Міністерства освіти і науки України № 450 від 07.08.2002 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педа-гогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».

 

4.3.  Права та обов’язки осіб, які навчаються в академії

 

       Особи, які навчаються в академії, мають право на:

– вибір форми навчання під час вступу до академії;

– безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

– трудову діяльність у позанавчальний час;

– безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, нав-чальною базою вищого навчального закладу;

– безоплатне забезпечення інформацією для навчання;

 – участь у науково-дослідних,  конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікації;

– участь у заходах з освітньої, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні, у встановленому законо-давством порядку;

– участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального

процесу, науково-дослідної роботи,  організації дозвілля, побуту;

– участь у громадських об’єднаннях;

– участь у діяльності органів громадського самоврядування академії, Вченої ради  , органів студентського самоврядування;

– академічну мобільність;

– участь у формуванні індивідуального навчального плану;

– моральне або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-

дослідній і громадській роботі, за мистецькі та спортивні досягнення тощо;

– захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного і психічного насильства;

– безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, а також на оплату праці під час виконання виробничих функцій згідно із законодавством;

– канікулярну відпустку тривалістю не менш як 8 календарних тижнів на

навчальний рік;

– оскарження дій органів управління академії та їх посадових осіб, педаго-гічних і науково-педагогічних працівників;

 Особи, які навчаються в академії, зобов’язані:

– дотримуватися чинного законодавства України, Статуту академії, Правил внутрішнього розпорядку академії, вимог індивідуального навчального

плану студента, етичних норм і з повагою ставитися до викладачів;

– виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії,

протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструк-ціями;

– виконувати вимоги освітньої  програми;

– систематично й глибоко оволодівати знаннями, вміннями, практичними

навиками, професійною майстерністю і підвищувати загальний культурний рівень;

– відповідально, сумлінно і творчо ставитися до виконання навчальних завдань;

– виконувати графік навчального процесу і вимоги індивідуального навчаль-ного плану;

– систематичне відвідування заняття;

– вчасно інформувати деканат про неможливість відвідувати заняття;

– підтримувати належний порядок в академії;

– бережливо ставитися до майна академії;

– берегти студентські документи.

 

 

V.  УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ

 

         Основну відповідальність за якість навчального процесу в академії

несуть ректор і керівники структурних підрозділів.

     Ректор академії в межах наданих йому повноважень:

– вирішує питання освітньої діяльності академії, відповідає за її провад-ження;

– видає накази і розпорядження з усіх питань організації навчального процесу, обов’язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами академії;

– формує контингент осіб, які навчаються в академії;

– переводить, відраховує і поновлює на навчання осіб, які навчаються в

академії;

– контролює виконання навчальних планів і програм;

– здійснює контроль за якістю роботи науково-педагогічних працівників,

організацією навчального процесу і культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров’я, організовує побутове обслуговування учасників навчально-виховного процесу та інших працівників академії;

– виконує інші обов’язки відповідно до Статуту академії та чинного законо-давства України.

 Вчена рада академії як колегіальний орган:

– розглядає та ухвалює найважливіші рішення з питань організації навчаль-ного процесу в академії;

– у межах компетенції вирішує питання створення, ліквідації та реорганізації

факультетів, кафедр, лабораторій,  інших структурних підрозділів;

 – ухвалює навчальні плани;

– оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;

 – розглядає інші питання діяльності академії відповідно до Статуту академії.

 

 

 

 

 

VI.  ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ,ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

 

         Структурні підрозділи академії створюються відповідно до чинного

законодавства України і головних завдань діяльності академії і функціонують

згідно з окремими Положеннями, що затверджуються Вченою радою.

       Основними структурними підрозділами академії, які беруть безпосе-редню участь в організації навчального процесу, є кафедри, факультети.

Кафедра – базовий структурний підрозділ академії, що проводить

навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених

спеціальностей, спеціалізацій або дисциплін, а також здійснює науково-дослідну і навчально-методичну діяльність за певним напрямом.

Основні завдання і функції кафедри визначаються Положенням про кафедру

академії, затвердженим наказом ректора.

 Факультет – основний організаційний і навчально-науковий структурний

підрозділ академії академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з однієї або кількох суміжних спеціальностей, керівництво навчально-методичною, науково-дослідною роботою кафедр, безпосередньо підпорядкованих факультету, а також координує дії інших кафедр академії щодо забезпечення навчального процесу на факультеті.

    Основні завдання і функції, а також організація управління факультетом

здійснюється відповідно до Типового положення про факультет, затверд-женого наказом ректора.

Керівництво факультетом здійснює декан факультету.

       До повноважень декана факультету належить:

– безпосереднє керівництво навчальною і методичною діяльністю факуль-тету;

– забезпечення розвитку матеріально-технічної бази навчального процесу;

– участь у підборі кадрів науково-педагогічних працівників факультету;

– розподіл навчального навантаження між кафедрами факультету;

– координування роботи кафедр факультету;

– керівництво роботою з розробки, вдосконалення і коригування навчальних

планів і програм, навчально-методичних комплексів з дисциплін, підготовки

документації для відкриття нових спеціальностей і спеціалізацій;

– створення умов для підвищення науково-професійного рівня і педагогічної

майстерності науково-педагогічних і педагогічних працівників факультету;

– розроблення та організація разом із кафедрами заходів, спрямованих на

підвищення якості підготовки фахівців;

– контроль за виконанням навчальних планів і програм, проходження

виробничої та інших видів практик;

– контроль за організацією навчального процесу на всіх його стадіях;

– представлення керівництву академії проектів наказів про зарахування,

переведення, поновлення і відрахування студентів, надання їм академічних відпусток і пільг, застосування заохочень і стягнень,  допуск студентів до складання семестрових і державних екзаменів;

– виконання інших обов’язків, передбачених посадовою інструкцією декана

факультету та іншими нормативними документами академії.

 

VІІ.  ОРГАНИ  СТУДЕНТСЬКОГО  ТА  ГРОМАДСЬКОГО

САМОВРЯДУВАННЯ  АКАДЕМІЇ

 

       Органи студентського самоврядування академії – колегіальні

органи академії, які здійснюють захист прав та інтересів студентів у сфері

освітньої діяльності.

      В академії діють Студентський Парламент рада, інститут старостату та інші, які створені відповідно до чинного законодавства України. Діяльність органів студентського самоврядування академії регламентується окремими

положеннями.

      Студентське самоврядування забезпечує право і можливість студентів

вирішувати питання навчання і побуту, дотримання їх прав та інтересів, а також їх участь в управлінні академії.  Студентське самоврядування об’єднує всіх студентів академії. Усі студенти, які навчаються в академії, мають рівні права та можуть обирати і бути обраними в органи громадського самоврядування академії академії та органи студентського самоврядування (робочі, дорадчі, виборні тощо).

         Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи,

 факультету, гуртожитку, академії безпосередньо і через органи студент-ського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосу-вання студентів.

      У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються

законодавством, Статутом академії та Положенням про студентське самовря-дування академії.

     Органи студентського самоврядування діють на принципах:

- добровільності, колегіальності, відкритості;

- виборності та звітності органів студентського самоврядування;

- рівності права студентів на участь у студентському самоврядуванні;

- незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій.

 Органи студентського самоврядування:

1) беруть участь в управлінні академії у порядку, встановленому  статутом академії;

2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідницької роботи, організації дозвілля,

побуту та харчування;

3) беруть участь у заходах щодо забезпечення якості вищої освіти;

4) сприяють навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

5) сприяють діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за

інтересами;

6) беруть участь у співробітництві зі студентами інших навчальних закладів;

7) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

8) захищають права та інтереси студентів академії;

9) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

10) беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;

11) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;

12) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази академії, в тому чис-лі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;

13) мають право оголошувати акції протесту, повідомивши про це адміні-страцію академії  в тому випадку, коли такі акції проводяться в академії;

     За погодженням з органами студентського самоврядування академії

приймаються рішення про:

1) відрахування студентів з академії та їх поновлення на навчання;

2) поселення  осіб,  які навчаються  в  академії  в гуртожиток  і виселення їх із

гуртожитку;

3) затвердження правил внутрішнього розпорядку академії в частині, що сто-сується осіб, які навчаються;

Адміністрація  академії не має права втручатися в діяльність органів сту- дентського самоврядування, крім випадків, коли така діяльність суперечить чинному законодавству, Статуту академії чи завдає шкоди інтересам академії.

 Студентський  парламент – провідний орган студентського самовряду-вання, який об’єднує на добровільних засадах студентів академії, сприяючи створенню умов прозорості, чесності і відкритості навчального процесу.

      Мета діяльності, основні завдання, права та обов’язки Студентського парламенту передбачені Положенням про Студентський парламент академії.

      Студентський парламент академії:

- вживають заходи  із  забезпечення  дотримання  прав  і  законних  інтересів

студентів   академії з питань забезпечення якості освіти шляхом звернень до

органів  громадського  самоврядування   академії,  до адміністрації  академії,

до органів  державної влади та  місцевого самоврядування,  до студентських,

громадських організацій тощо;

- беруть участь в управління   академії з питань організації та забезпечення навчального процесу у порядку, встановленому Законом України  «Про вищу освіту» та Статутом  академії;

- беруть участь в обговоренні та вирішенні питань модернізації та удоскона-лення освітнього процесу;

- вносять пропозиції щодо змісту освітньо-професійних, програм, удосконалення навчальних планів і модернізації программ навчальних дисциплін;

- вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази академії з питань, що стосуються організації та забезпечення навчального процесу;

- погоджують відрахування студентів з академії та їх поновлення на навчання;

- сприяють формуванню у студентів моральних та етичних норм, вихованню

гуманізму, пропаганді здорового способу життя, безпечної поведінки, запобіганню вчиненню студентами правопорушень;

- інформують і вносять пропозиції до органів громадського самоврядування,

адміністрації, інших посадових осіб академії щодо дій або бездіяльності

посадових та службових осіб академії у випадку обмежень, порушень чи

попередження порушень прав і законних інтересів студентів академії;

- систематично інформують студентство академії та звітують перед ним

про результати (поточні та річні) своєї діяльності;

- взаємодіють з усіма органами громадського самоврядування та структур-ними підрозділами академії з питань забезпечення дотримання прав і законних інтересів студентів, модернізації та удосконалення освітнього процесу;

- виконують інші функції, передбачені чинним законодавством України та

Положенням про студентське самоврядування в академії.